поверхневий

-а, -е.

Який розміщується, перебуває, відбувається і т. ін. на поверхні чи недалеко від поверхні чого-небудь. || Який здійснюють на невеликій глибині від поверхні землі.

••

Поверхне́ве ди́хання — неглибоке дихання.

Поверхне́вий на́тяг — сила, яка діє в площині, дотичній до поверхні розділу двох фаз, і намагається зменшити цю поверхню до мінімальних розмірів.

Поверхне́ві хви́лі спец. — а) пружні хвилі, які утворюються на вільній поверхні рідини або на поверхні розділу двох рідин, що не змішуються; б) пружні хвилі, що виникають у твердому тілі вздовж його вільної поверхні.